Рада з душпастирської опіки при Міноборони затвердила Кодекс військового священика

Склад учасників Ради з питань душпастирської опіки (червень 2013)Київ. 5 червня 2013 року в Центральному Будинку офіцерів відбулося чергове засідання Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України.

Під час зустрічі представники конфесій-учасники Ради спланували свою роботу на другу половину 2013 року. Зокрема, обговорювались пропозиції щодо проведення спільних заходів та розроблення єдиної програми навчального курсу підготовки військового священика (капелана).

Червневе засідання Ради з питань душпастирської опікиОкремо члени Ради розглянули проблематику включення військових священиків до складу миротворчих контингентів Збройних Сил України для виконання міжнародних миротворчих місій, зокрема у Ліберії, Конго та Косово.

Основною подією цього дня стало затвердження Кодекса військового священика (капелана) - документа, який регламентуватиме принципи душпастирської опіки військовослужбовців у Збройних Силах України священнослужителями різних церков і релігійних організацій.

У Кодексі, зокрема, зазначено, що військовий священик (капелан) повинен бути свідомим того, що він працюватиме в поліконфесійному середовищі, і тому «добровільно бере на себе обов’язок співпрацювати з капеланами інших релігійних конфесій для забезпечення душпастирської опіки військових та членів їх сімей, котрі перебувають під його опікою».

Також військові священики повинні поважати релігійні переконання та традиції віруючих військовослужбовців інших конфесій, як і право на свободу світогляду невіруючих. Вони також мають з повагою ставитись до священнослужителів інших конфесій, до їх релігійних переконань та практик.

Затвердження кодексу військового священикаДо обговорення питань порядку денного долучились представники головного військового відомства, а також помічник Міністра оборони України Антон Соколов, який повідомив представників конфесій про вжиті заходи з організаційно-технічного забезпечення подальшої діяльності Ради.

У засіданні Ради взяли участь уповноважені представники Української Православної Церкви, Української Православної Церкви Київського Патріархату, Римсько-католицької церкви в Україні, Української греко-католицької Церкви, Всеукраїнського Союзу Церков євангельських християн – баптистів, Української Автокефальної Православної Церкви, Духовного управління мусульман України.

* * *

КОДЕКС

військового священика (капелана)

 

Військовий священик (капелан), відповідаючи на поклик Божий, бере на себе обов’язок дотримуватись заповідей любові та наступних принципів:

  • служити Богу і з Його допомогою людям, які служать і працюють у Збройних Силах України;
  • дотримуватись традицій і практики своєї церкви (релігійної організації);
  • бути свідомим того, що як військовий священик (капелан) для військовослужбовців Збройних Сил України він працюватиме в поліконфесійному середовищі і тому добровільно бере на себе обов’язок співпрацювати з капеланами інших релігійних конфесій для забезпечення душпастирської опіки військових та членів їхніх сімей, котрі перебувають під його опікою;
  • намагатися забезпечити задоволення релігійних потреб (душпастирську опіку) віруючим інших конфесій (релігій) в межах своєї компетенції так само сумлінно, як він це робитиме для вірних своєї конфесії (релігії);
  • поважати релігійні переконання та традиції віруючих військовослужбовців як і право на свободу світогляду невіруючих;
  • здійснюючи моління і Богослужіння, на яких присутні представники інших конфесій (релігій), намагатися звертати увагу на питання, які є спільними, не допускаючи міжконфесійних поділів та суперечок;
  • поважати релігійні вчення, переконання та практики кожного військового священика (капелана), який служить військовослужбовцям Збройних Сил України;
  • не вимагати від військовослужбовців Збройних Сил України служіння чи використання практик, які суперечать релігійним практикам їхньої конфесії (релігії);
  • намагатися підтримувати своїх колег в служінні через побудову конструктивних відносин із ними, а також і з персоналом за місцем служіння;
  • намагатись бути прикладом у дотриманні духовних практик, святості та здорового способу життя, а також приділяти час для участі в освітніх та рекреаційних програмах, задля свого професійного та особистого розвитку;
  • узгоджувати розпорядок свого духовного служіння з військовим розпорядком;
  • у своєму служінні звертати увагу на працю з сім’ями військовослужбовців;
  • чесно захищати всіх від дискримінації на основі релігійних переконань, національності та статі;
  • дотримуватись конфіденційності щодо інформації, яка отримана під час його служіння;
  • не займатися переманюванням у свою віру послідовників інших конфесій (релігій), маючи право проповідувати тим, хто не ідентифікує себе з іншою конфесією;
  • маючи духовну владу, якою його наділила його церква (релігійна організація), ніколи не використовувати свій статус задля нанесення шкоди особистості людини в релігійному, моральному та емоційному розумінні; використовувати своє душпастирське служіння лише задля якнайкращого задоволення релігійних потреб людей, які перебувають під його опікою;
  • виявляти особисту віру та любов до Бога у своєму житті, намагаючись спільно зі своїми колегами священнослужителями сприяти служінню в гідності і честі, до якого вони були покликані.

 

Ви можете завантажити текст Кодексу військового священика у розділі "Закон і ми".

 

Радимо почитати

  • Бессмертный квартет +

    Ранним утром 3 февраля 1943 года американские моряки с транспортного судна «Дорчестер», дрожа от холода, наблюдали, как их корабль медленно погружается в бездонную пучину Северной Атлантики. Всматриваясь в темноту, изредка прорезаемую вспышками сигнальных ракет, они силились рассмотреть силуэты четырех человек, которые остались стоять на палубе, взявшись за руки. Детальніше
  • Дилеммы в бою +

    В жизни каждого христианина рано или поздно наступает момент, когда он встает перед сложным выбором, как ему поступить в сложившихся обстоятельствах. В таких случаях верующему человеку необходимо принять то единственно правильное решение, которое не идет вразрез с учением Христа. Детальніше
  • Последние встречи перед лицом смерти +

    В августе 1943 года я поступил на действительную службу. После того, как прошел курс обязательной военной подготовки, я был направлен на работу в крупный госпиталь. С марта 1944 года на протяжении 14 месяцев мы заботились о лечении раненых и больных. В июне 1945 мы переправились через Ла-Манш во Францию и 15 июля прибыли в Германию. Детальніше
  • 1